Животный мир велик и многообразен. Животные есть животные, но взрослые решили поделить их всех на группы в соответствии с некоторыми признаками. Наука о классификации животных называется систематика или таксономия. Эта наука определяет родственные связи между организмами. Степень родства далеко не всегда определяется внешним сходством. Например, сумчатые мыши очень похожи на обыкновенных мышей, а тупайи - на белок. Однако эти животные относятся к разным отрядам. А вот броненосцы, муравьеды и ленивцы, совершенно непохожие друг на друга, объединены в один отряд. Дело в том, что родственные связи между животными определяются их происхождением. Исследуя строение скелета и зубную систему животных, ученые определяют, какие звери наиболее близки друг другу, а палеонтологические находки древних вымерших видов животных помогают установить более точно родственные связи между их потомками.

Типы многоклеточных животных: губки, мшанки, плоские, круглые и кольчатые черви (черви), кишечнополостные, членистоногие, моллюски, иглокожие и хордовые. Хордовые - самый прогрессивный тип животных. Их объединяет наличие хорды - первичной скелетной оси. Самые высокоразвитые хордовые объединены в подтип позвоночных. У них хорда преобразована в позвоночник. Остальных называют беспозвоночными.

Типы делятся на классы. Всего существует 5 классов позвоночных животных: рыбы, земноводные, птицы, рептилии (пресмыкающиеся) и млекопитающие (звери). Млекопитающие - самые высокоорганизованные животные из всех позвоночных.

Классы могут быть поделены на подклассы. К примеру, у млекопитающих выделяют подклассы: живородящие и яйцекладущие. Подклассы делят на инфраклассы, а далее на отряды . Каждый отряд делится на семейства , семейства - на роды , роды - на виды . Вид - это конкретное название животного, к примеру заяц-беляк.

Классификации примерные и все время меняются. К примеру, сейчас зайцеобразные вынесены из грызунов в самостоятельный отряд.

Фактически, те группы животных, которые изучают в начальной школе - это типы и классы животных, данные вперемешку.

Первые млекопитающие появились на Земле около 200 млн. лет назад, отделившись от зверообразных рептилий.

На планете Земля существует бесконечное множество видов разнообразных животных. Для того чтобы в них разобраться, стоит изучить классификацию, которая включает в себя типы, классы и отряды. Виды являются последней ступенькой деления, и потому их число так велико. Лучше взять несколько основных которых куда меньше. Изучать входящие в них виды будет гораздо удобнее.

Губки

Долгое время эти животные считались растениями. Наука изучила их строение совсем недавно. включает в себя самые разные виды животных. Примеры их можно перечислять очень долго. Представители всегда обитают в водной среде, но вот внешне они отличаются весьма впечатляющим образом. Губки могут выглядеть как невыразительные наросты, лепешки, веточки или комочки. Стеклянный вид этих животных смотрится невероятно красиво и являет собой настоящий шедевр природы - так называемые корзинка Венеры или морской апельсин кажутся ажурными и полупрозрачными.

Есть у них и общие черты - например, губки почти не шевелятся. Тем не менее, каждый вид умеет без проблем добывать пищу - путем пропускания через организм внушительных объемов воды, микроорганизмы из которой и являются рационом этих причудливых созданий. Но самое интересное заключается в том, что совпадение названия этих животных с наименованием бытовой принадлежности для мытья или уборки не случайно: раньше в этих целях пользовались именно живыми губками, которые полезны для кожи и могут быть очень нежными на ощупь.

Кишечнополостные

Итак, перечисляя виды животных, примеры стоит разделить на категории по основным их типам. Следующий - кишечнополостные, низкоорганизованные существа, чьи тела состоят всего из двух слоев клеток. Все их виды, за несколькими исключениями, обитают в водной среде. Например, это гидроид евдендриум, коралл акропора или сифонофора физофора. У каждого из этих видов уникальный внешний вид - какие-то похожи на небольшие деревья, а другие напоминают птичьи перья. Объединяет их привычка обитать колониями и строение организма - как очевидно из названия, единственной полостью тела является кишечник. Все виды можно разделить на две группы: это полипы, располагающиеся на определенном месте, или медузы, которые могут быть подвижны.

Черви

Перечисляя виды животных, список которых весьма длинный, стоит упомянуть и этот тип. Черви могут быть плоскими, кольчатыми и круглыми. Все эти виды объединяет строение из нескольких слоев клеток - эктодермы, эндодермы и мезодермы. Полостей тела у червей нет, организм состоит из паренхимы, которая выполняет все необходимые функции. Впрочем, есть и различие между этими видами. имеют мозговой ствол, у круглых есть лишь несколько продольных и окологлоточные нервные кольца, а у кольчатых - брюшная нервная система. Кроме того, у последних присутствует замкнутая кровеносная система, которой нет у других.

Моллюски

Стоит изучать не только примитивные виды животных. Классификация включает и куда более развитые организмы, например, моллюсков. Это тип, который включает максимальное количество видов. Это организмы, обитающие в море (устрицы, осьминоги, мидии, кальмары), (беззубки, живородки, прудовики) или во влажной земле (улитки, слизни). Размеры моллюсков разных видов сильно отличаются, они могут быть совсем крошечными (всего несколько миллиметров) или достигать больше двадцати метров в длину. Многие ведут малоподвижный образ жизни, но некоторые могут передвигаться реактивным способом. Это кальмары и подобные им виды животных. Классификация моллюсков включает также такие варианты, как головоногие, двустворчатые и брюхоногие. У некоторых есть раковина, состоящая из нескольких слоев (рогового и известкового), но многие ее утратили в ходе эволюции. Объединяет все эти виды животных, названия которых, к слову, включают и улиток, и кальмаров, строение пищеварительной системы. Состоит она из трех отделов с передней, средней и задней кишками. Некоторые особи отличаются мускулистым язычком с зубчиками, а другие питаются пассивно, просто отфильтровывая еду из водной взвеси жабрами. У всех видов кровеносная система незамкнута и включает сосуды и сердце с несколькими предсердиями и желудочком. Водные организмы дышат жабрами, наземные - легкими. представлена почками, а нервная - разбросанными узлами с несколькими крупными ганглиями.

Членистоногие

Перечисляя разнообразные виды животных, список нельзя завершить без упоминания этих организмов. Членистоногие - это и многоножки, и скорпионы, и пауки, и раки. Как правило, это двустороннесимметричные животные с телом, разделенным на сегменты. Тело покрыто кутикулой из хитина, которая служит наружным скелетом и защитой для организма. Так как к этой категории относятся разнообразные виды животных, примеры системы дыхания могут быть диаметрально противоположными - это как легкие, так и жабры. У всех представителей Форма тела может быть разнообразной. Как правило, тело состоит из нескольких сегментов: голова, грудь и брюшко - их имеют все эти виды животных. Примеры, впрочем, включают некоторые вариации: у пауков голова и грудь объединены с брюшком, а у клещей сегменты выделить вообще практически невозможно.

Хордовые

Самые распространенные и известные виды животных, фотографии которых видел каждый, относятся к этому типу. Он является высшим и предполагает наличие скелетной оси, нервной трубки. Тип включает три основные разновидности организмов: это оболочники, бесчерепные и позвоночные. Первые виды животных, примеры которых куда менее известны, чем вторые, чаще всего живут в водной среде и селятся колониями. У них бочкообразные или мешкообразные тела, нервная система из ганглия и слаборазвитые органы чувств. К таким организмам относятся следующие виды: асцидии, аппендикулярии, пиросомы и другие. Эти существа размножаются разными способами, питаются водорослями, мелкими животными, детритом.

Что интересно, взрослая форма упрощена, а вот личинки куда более активны и отличаются развитыми органами чувств. Бесчерепные не имеют обособленной головы, что и определяет их название. Дышат жабрами и имеют не слишком много представителей, наиболее известным считается ланцетник. Наконец, позвоночные - самая известная и развитая Туда входят все виды млекопитающих, рыб, птиц, земноводных и пресмыкающихся. Этот тип развился еще в доисторические времена. На данный момент человеку известно около пятидесяти тысяч видов позвоночных.

Согласно теории эволюции, все виды живых существ на Земле постепенно, долгие миллионы лет, развивались из своих одноклеточных предков. Более сложные организмы, вероятнее всего, возникли из колоний простейших. Это можно отследить, если подробнее изучить основные типы животных. Классификация разделяет все существа на виды, семейства, отряды, классы согласно их строению и внешним признакам, которые приобретались во время эволюционного совершенствования.

Формировались новые типы появлялись органы, которых не было у древнейших предков. Начальную стадию такого прогресса можно наблюдать у губок. У кишечнополостных уже есть прекрасно выраженные энтодерма и эктодерма, а также зачатки мускулатуры. Высшие типы животных характеризуются сложным строением нервной системы и других систем органов. Для понимания эволюции необходимо рассмотреть подробнее их важнейшие особенности.

Простейшие

Это микроскопические существа, имеющие одноклеточную структуру. Ученым известно около 15 тысяч видов Форма их тела различная, от лучисто-радиальной до асимметричной. Часто образуют сложные колонии, что позволяет ученым предположить, как возникли многоклеточные типы животных. Подразделяются на классы, в зависимости от способов передвижения и строения тела.

Губки

Самые примитивные многоклеточные организмы. Обитают чаще всего в море. Их разделяют на 3 класса, в зависимости от состава скелета. Образ жизни у них прикрепленный. Другие типы Царства Животных им противопоставляются, потому что у губок отсутствуют характерные органы и ткани. Присутствует наружный, защищающий организм с поверхности, и внутренний слой, состоящий из особых жгутиковых воротничковых клеток. Между ними располагается мезоглея - иногда весьма массивная группа клеток, часть из которых образует скелет.

Кишечнополостные

Тела этих животных состоят всего из двух слоев клеток, которые окружают полость тела, называемую кишечной, с одним ротовым отверстием. Обладают зачатками нервной и мышечной ткани. Кровеносной и нет. Образ жизни у кишечнополостных бывает сидячим или свободноподвижным. Обитают, за редкими исключениями, в морской воде и образуют обширные колонии. К этому типу относятся медузы, кораллы, гидроидные полипы и актинии.

Плоские черви

Круглые черви

Кольчатые черви

Тела таких животных состоят из отдельных сегментов. Обладают кровеносной системой, высокой способностью к регенерации зачатками примитивных конечностей и вторичной полости тела. Другие, более высокоразвитые типы Царства Животных были сформированы под влиянием этих изменений. От морских кольчатых червей произошли многочисленные представители группы членистоногих.

Моллюски

Животные, мягкое тело которых обычно защищено раковиной. Обладают высокоразвитой нервной системой, вторичной полостью тела. Появились органы чувств и сердце - мышца, которая перекачивает кровь. У можно различить туловище и ногу, у брюхоногих - голову. Обитают как в морской и пресной воде, так и на суше.

Иглокожие

Обитатели морских глубин. Размеры самых крупных представителей не превышают 50 см. Тип включает классы морских ежей, звезд, лилий и другие. Образ жизни неподвижный, благодаря чему выработалась свойственная только иглокожим пятилучевая симметрия. У представителей типа есть кровеносная система, мезодермический внутренний скелет.

Членистоногие

Типы животных бывают очень обширными. Именно такой группой являются тип - самый разнообразный и богатый видами. Характерными признаками типа являются наличие сложных органов чувств в виде выделенных придатков ротовой полости - усиков, четкого разделения тела на отделы, конечностей, состоящих из сегментов, для более эффективного передвижения. Развитие членистоногих проходило от вымерших трилобитов, примитивной группы, являющейся родоначальной для ракообразных и паукообразных, до высших летающих насекомых. Многоножки считаются переходным звеном эволюции этого типа.

Хордовые

Тип включает в себя виды и классы, разнообразные по своему внешнему виду, образу жизни, среде обитания. Типы нервной системы у животных объединяет сформированная на спинной части тела трубка, являющаяся центром всех многочисленных окончаний, которую защищает хорда, хрящевой или костный стержень, опора скелета. Развитие представителей различных классов можно отследить от личинкохордовых и бесчерепных (ланцетников) до сложноорганизованных приматов, отличающихся высоким интеллектом.

Рыбы

Встречаются хрящевые, лопастеперые или мясистолопастные, костные. Представители первой группы имеют плотную кожу с плакоидной, свойственной только им чешуей. Рот располагается на нижней стороне тела, отсутствуют легкие и плавательный пузырь, скелет состоит из хрящей.

Лопастеперых рыб разделяют на двоякодышащих и кистеперых. Последние представлены сейчас только одним родом, обитающим в Индийском океане. Они очень схожи с предками земноводных и вызывают особый интерес исследователей-сторонников теории эволюции. Двоякодышащие имеют как жабры, так и легкие.

Костные - это большая часть современных представителей класса рыб. Имеют и твердый скелет; кожа в основном покрыта чешуей, но есть многочисленные исключения.

Земноводные

Как правило, личинки этих существ дышат жабрами и живут в воде. Взрослая особь имеет легкие и живет на суше. Кожа увлажнена и лишена волос или чешуи. К этому классу относятся лягушки, тритоны, жабы, саламандры.

Пресмыкающиеся

Тело покрыто чешуей, обитают и на суше, и в воде. В древности этот класс доминировал среди остальных по численности, но после главное место заняли млекопитающие. Имеют разнообразные размеры, форму тела, образ жизни. Крокодилы, ящерицы, змеи, черепахи являются представителями пресмыкающихся.

Птицы

Анатомически близки к рептилиям, но у них появилась способность самостоятельно поддерживать температуру своего тела вне зависимости от условий среды обитания. У птиц отлично сформировавшиеся легкие, четырехкамерное сердце и крылья, которые позволяют большинству из них перемещаться по воздуху.

Млекопитающие

Названы так из-за наличия специальных желез, секретом которых они выкармливают детенышей. Тело обычно покрыто шерстью, они теплокровны, конечности подведены под тело и развернуты вперед. У высших млекопитающих, приматов, развивается интеллект, что очень способствует выживанию.

Все существа разделяются на 3 категории по способу питания:

. Травоядные . Употребляют исключительно растительную пищу - водоросли, травы, листья или плоды. Например, лось, олень, кролик.

. Хищники . Едят насекомых или плоть других животных. Например, лягушка, тигр, рысь.

. Всеядные . В зависимости от окружающих условий, могут питаться как растительной, так и животной пищей. Например, медведь, синица, кабан.

Океан жизни

Древние предки современных существ постепенно выходили из океана, ставшего колыбелью жизни Земли. Эта миграция могла происходить несколькими путями - через побережья на сушу, в пресные воды или в подземные пещеры. В связи с кардинальной переменой среды обитания изменялись и совершенствовались типы животных тканей, что было необходимо для выживания. Некоторые группы - киты, рептилии и птицы - затем вернулись в море, пройдя долгий эволюционный путь.

Сейчас представители большинства классов обитают в океане или рядом с ним. Очень многие виды животных, особенно беспозвоночные, остаются неизменными миллионы лет и представляют собой ценный ресурс для изучения. Другие основные типы животных считаются сравнительно молодыми, но их исследование помогло выявить генетические связи между, казалось бы, разными группами. Это оказывает огромное влияние на осознание единения человека с окружающей природой и понимание огромной схожести живых существ.

Деякі сумують про те, що дракони існують лише в казках, а на землі не залишилося незвичайних тварин. Проте ось список самих незвичайних тварин планети, які розвінчують це твердження.

Ця морська риба є родичем морського коника і мешкає у водах західній та південній частині Австралії. Зазвичай морського дракона можна зустріти на мілководді, де вода непогано прогрівається. Відмінною особливістю тварини є відростки на тілі і голові, що нагадують листя і служать для маскування. У воді дракон рухається з допомогою плавця, який знаходиться на гребені шиї, також використовується і спинний плавник близько кінчика хвоста. Плавці тварини повністю прозорі. Дракон не так малий - він може виростати до 45 див. Цікаво, що листяний морський дракон є офіційною емблемою штату Південна Австралія.

Цей млекопитающий звір відноситься до сімейства ведмедів. Мешкає бируанг в Індокитаї та Індонезії. Такий ведмідь має коренастую фігуру з короткою, але широкою мордою. Вуха бируанга короткі і круглої форми. На високих кінцівках розташовані величезні лапи з великими вигнутими пазурами. Стопи у ведмедя голі, а ікла невеликі. Хутро бируанга гладкий, жорсткий і короткий, окрас чорний, переходить у чало-жовтий. На грудях тварини зазвичай розташоване пляма, що нагадує сонце. Бируанг веде нічний спосіб життя, вдень він спить або приймає сонячні ванни на деревах, де облаштовує собі житло, схожий на гніздо. Примітно це тварина тим, що це самий дрібний представник сімейства ведмедів, до того дуже рідкісний. Довжина бируанга не перевищує півтора метра, висота не більше 70 см, а маса від 27 до 65 кг.

Цю породу собак ще іменують угорської вівчаркою. Мешкає вона всюди, так як це домашня тварина. При утриманні пса не обійтися без спеціального догляду за шерстю, адже її довжина може досягати майже метра. Шерсть не можна розчісувати, проте у міру її зростання пасма просто необхідно розділяти, інакше відбудеться звалювання волосся. Ця угорська вівчарка має значні розміри, будучи однією з найбільш великих собак у світі. Зростання в загривку псів може перевищувати 80 см, а довга біла шерсть, згорнута в шнурки, ще більш збільшує візуальні розміри тварини. Годувати ж комондора не так складно, як може здатися. Як і будь-які інші пастуші собаки, вони зовсім невибагливі, їм вимагає близько 1 кг корму в день.

Це ссавець з породи гризунів. Цей кролик поширений всюди, так як це тварина теж домашнє. Виглядає ангорський кролик по-справжньому ефектно, у деяких екземплярів шерсть в довжину досягає 80 див. Вона дуже цінна, з неї виготовляє багато корисні речі, в тому числі хустки, панчохи, рукавички, та й просто тканини. Розведенням ангорського кролика люблять займатися жінки, ось чому тварина ще іменую "дамським". Середня маса у нього - 5 кг, довжина тулуба становить до 60 см, а обхват грудей - 38 див. Кроликів слід розчісувати щотижня, якщо не доглядати за шерстю, вона швидко втратить свій вигляд, ставши просто огидною.

Це тварина сімейства ракунових мешкає в Китаї, Непалі, Бірмі та Індії. Захід Непалу цю панду зустріти не можна. Проживає тварина в гірських лісах з бамбуком на висоті від 2 до 4 кілометрів над рівнем моря з помірним кліматом. Шерсть малої панди зверху руда чи горіхова, а знизу темна або рудо-коричнева, навіть чорна. Волосся на спині мають жовті кінчики. Лапи у панди глянцево-чорні, а хвіст - рудий. Голова тварини світла, при цьому мордочка майже біла, біля очей малюнок, схожий на маску. Спосіб життя малої панди переважно нічний. Вдень вона, сховавшись хвостом, спить у своєму дуплі. Якщо тварина відчуває небезпеку, то швидко підіймається дерево. Земне пересування їх незручне і марудна, зате по деревах вони пересуваються швидко. А годуються панди все ж на землі, вибираючи молоде листя і пагони бамбука. Довжина малої панди становить 51-64 см, до цього варто додати ще й довгий (28-48 см) хвіст. Вага ж її від 3 до 4,5 кілограм. Ці тварини віддають перевагу відокремлений спосіб життя. Самка виділяє собі територію в 2,5 квадратних кілометра, а самець - вдвічі більше.

Це неполнозубое ссавець мешкає в Південній і Центральній Америці. Лінивець усім відомий своєю манерою проживання - практично весь час він висить на гілці спиною в низ, проводячи при цьому уві сні щодня 15 годин. Вся поведінка тварин і їх фізіологія розраховані на жорстку економію енергії, так як в їх раціон харчування входять виключно низькокалорійні листя, переварювання яких відбувається до місяця. Ситий лінивець може зосередити 2/3 своєї ваги на їжу, що знаходиться в шлунку. Для того щоб залишаючись нерухомими діставати листя з великої території, тварини мають довгою шиєю. В активному стані температура тіла у них становить 30-34 градуси, у стані спокою вона ще нижче. Так як на землі тварини абсолютно безпорадні, вони не люблять злазити з дерев, цей процес до того ж ще і енерговитратний. Лінивці все ж іноді виявляються на землі з метою здійснення рідкісних природних потреб (це відбувається кілька разів в тиждень завдяки величезному сечового міхура), а також для переходу на інші дерева. Часто можна побачити цих тварин збираються в розвилках величезних дерев групами, це дозволяє їм економити енергію, також можливо при цьому тварини ще й ліниво спаровуються. Маса тіла лінивців коливається від 4 до 9 кг, а їх довжина - близько 60 сантиметрів. Цікаво, що тварини так повільні, що їх вовни часто зустрічаються поселення метелики-вогнівки.

Імператорська тамаріна. Ця чіпкохвоста мавпа живе в дощових лісах басейну Амазонки, а також у Перу, Болівії і північно-заході Бразилії. Особлива прикмета тамарині видно відразу - це особливі білі вуса, які звисають двома пасмами до плечей і грудей. Нігті є тільки на великих пальцях задніх ніг, на інших же ростуть кігті. Основну частину життя ці мавпи проводять на деревах, там, куди не можуть потрапити більш великі види приматів. Тамарині живуть не поодинці, а групами в 2-8 особин. При цьому у кожного члена є свій ранг, вгорі ієрархії завжди знаходиться стара самка, не дивно, що при такому "матріархат" дитинчат носять на собі самці. Довжина тіла мавп всього близько 25 см, при цьому їх хвіст може досягати 35 див. Дорослі особини важать не більше 250 грамів.

Ця широконосая мавпа живе в дощових і посушливих лісах, а також саванах Амазонії, в Суринамі, Венесуели і Бразилії. Тварина має чорне забарвлення шерсті, а передня частина голів, горло і лоб самців практично білі. Іноді голова може мати червонуватий відтінок. Хвіст мавп пухнастий і довгий, однак хватальних функцій не несе, а шерсть м"яка і густа. Самки ж мають стандартний для всіх однотонний коричневе забарвлення. Навколо їх рота і носа є світлі смуги. Самці можуть важити до 2 кг, самки трохи менше. Довжина тіла мавп становить близько 30 см, а хвоста - до півметра. Белолицые саки все своє життя проводять на деревах. У нижні яруси тропічного лісу вони спускаються рідко, лише в пошуках корму. Активність мавпи проявляють як вночі, так і вдень. У разі, коли їх підстерігає небезпека, тварини рятуються за допомогою довгих стрибків, при цьому хвіст виступає в якості балансира.

Це велике тварину тварина харчується травою і мешкає в Центральній Америці, а також теплих місцях Південної Америки та південно-східної Азії. Тапіри примітні тим, що ці ссавці досить давні - тапироподобные тварини жили ще 55 мільйонів років тому. Найбільш близькими сучасними родичами цих тварин є інші непарнокопитні - носороги і тварини. Передні ноги тварин чотирипалі, а задні - трипалі. Пальці володіють невеликими копитцями, які допомагають пересуватися по мокрій і м"якій землі. Розміри тапірів залежать від їх видів, зазвичай їх довжина близько двох метрів, висота в холці не перевищує метра. Вага тварин становить від 150 до 300 кг. Живуть у лісах, тапіри дуже люблять воду. Основною їхньою їжею є ягоди, листя та фрукти. Природних ворогів у тапіра мало, основна небезпека виходить від людини, який полює на цих безневинних тварин заради м"яса і шкіри.

Це тварина класу безщелепних мешкає в морях помірних широт, дотримуючись при цьому дна. Міксин можна зустріти навіть на глибині в 400 метрів, а його довжина досягає 80 див. Якщо солоність води менше 29%, то тварини перестають харчуватися, а солоність нижче 25% смертельна для них. Цікаво, що ротовий отвір міксин не містить присасывательного диска, а оточене лише двома вусиками. У шкіру жертви ці тварини вгризаються роговими зубцями, при цьому відбувається впорскування ферментів, які розчиняють білки. Здобиччю ж миксинов стають ослаблені безхребетні і хребетні тварини, падло. Нерідко можна зустріти скелети риб, покриті шкірою, всередині яких живе міксин, выевший всі нутрощі. У Японії та деяких інших країнах міксини з успіхом використовуються в їжу.

Це ссавець сімейства кротячих живиться комахами, а зустрічається у США і Канаді. Зовні зірконіс відрізняється від своїх побратимів по сімейству лише властивим тільки йому рыльцом у вигляді розетки або зірки з 22 м"ясистих і рухомих голих променів. Розміром цей кріт теж мало відрізняється від звичайного європейського, хвіст тварини відносно довгий, досягає 8 см, покритий при цьому рідкісними волоссям і лусочками. Коли зірконіс зайнятий пошуками їжі, промені його рильця знаходяться в постійному русі за винятком двох средневерхних, які завжди дивляться вперед і не гнуться. А от коли кріт їсть, то його промені стягуються в зібрану купку, при цьому під час їжі звірятко притримують їжу передніми лапами. Для того, щоб попити, звездоносу припадає на 5-6 секунд занурювати у воду і вуса, і все рильце.

Цю мавпу сімейства мартишкових можна зустріти тільки на острові Борнео, де вона облюбувала прибережні райони. Самою відмітною особливістю тваринного, звичайно ж, є великий ніс, схожий на огірок. Однак така риса притаманна лише самцям. Верхня частина носачів пофарбовані в жовтувато-коричневий колір, а нижня - в білий. Безволоссі обличчя червоне, руки, ноги і хвіст мають сіре забарвлення. Розміри цих мавп зазвичай від 66 до 75 см, довжина хвоста приблизно дорівнює довжині тулуба. Вага у самців від 16 до 22 кг, самки ж важать удвічі менше. Носачі люблять і вміють плавати, вони стрибають у воду прямо з дерев, в довжину під водою мавпи можуть пропливати до 20 метрів. Саме вони вважаються кращими плавцями серед приматів.

Багато чули про броненосцях, але чи знаєте Ви про плащеносцах? Це ссавець сімейства неполнозубых вподобав степу і савани Центральної і Південної Америки. Унікальність плащеносцев в тому, що це єдині на сьогодні сучасні ссавці, чиє тіло покрите зверху панциром, утвореним шкірними окостенениями. До складу панцира входять плечової, тазовий і головні щити, а також ряд обручевидных смуг, які оперізують тіло як зверху, так і з боків. Між собою частини панцира пов"язані гнучкої сполучної тканиною, яка дозволяє всьому панцира залишатися рухливим. Плащеносные броненосці можуть бути в довжину всього 12 см, а ось гігантські броненосці, що належать до цього сімейства, досягають в довжину метра. Довжина хвоста у цих тварин варіюється від 2,5 см до 50 см Плащеносцы можуть затримувати дихання до 6 хвилин, так як вони мають об"ємними дихальними шляхами і служать резервуаром для повітря. Завдяки цьому тварини легко перетинають водойми, часто вони просто переходять по дну. Вага важкого панцира може бути скомпенсована набраними повітрям, тому броненосець має здатність також і плавати.

Це личинкова форма земноводного рослини сімейства амбістомових проживає в гірських ставках Мексики. Особливою прикметою аксолотля є 6 кошлатих і довгих гілок, що ростуть по 3 з кожної сторони голови. Насправді це не прикраса, а зябра. Періодично личинка, притиснувши до тіла, струшує їх, тим самим звільняючи від органічних залишків. Плавання аксолотля сприяє широкий і довгий хвіст. Це дивовижне тварина вміє дихати і зябрами, і легкими. У разі знаходження у воді достатньої кількості кисню, аксолотль використовує легкі, в такому випадку зябра з часом частково атрофуються. Загальна довжина земноводного досягає 30 см, спосіб життя їх розмірений, на свої дії вони намагаються не витрачати багато енергії. Цей хижак воліє спокійно лежати в засідці на дні, вичікуючи здобичі і зрідка здійснюючи рейди до поверхні за повітрям.

Це найбільша тварина з усіх нічних приматів мешкає на Мадагаскарі. Ай-ай займає ту ж екологічну нішу, що і дятли. Цей вид був виявлений зовсім недавно, він налічує всього кілька десятків особин, тому і є вкрай рідкісним. Особливо ай-ай пофарбовані в бурий колір з білою цяточкою, володіють великим пухнастим хвостом, харчуються, як було вже зазначено, як і дятли - личинками, черв"яками. Спочатку з-за великих зубів цих приматів передбачалося, що вони харчуються, як гризуни. Важать ай-ай близько 2,5 кг, довжина їх тіла 30-37 см, хвіст може досягати 16 див.

У Перу, Болівії або Чилі на висоті 3,5-5 кілометрів, можна побачити це незвичайне тварина сімейства верблюжих. Головним у альпаке є шерсть, яка володіє цілими 24 відтінками. За вагою вона набагато легше овечій, а за якістю не поступається їй. З одного особливо разів на рік зістригають до 5 кг вовни. Альпака не має передніх зубів, тому тварина змушена збирати їжу губами і пережовувати її бічними зубами. Альпака дуже допитлива, добродушна і інтелігентна. Зростання тваринного доходить до 86 см, а вага коливається від 45 до 77 кг Колись давно індіанці вірили, що для благословіння вовни альпаки необхідно вирвати у неї серце. Незважаючи на варварські коріння цього звичаю досі трапляються випадки вбивства цих лагідних тварин таким способом.

Довгоп"ят. Ці тварини мешкають в Південно-Східній Азії, переважно на островах, що належать вони до приматів. Їх особливістю є довгі задні лапи і велика голова, яка здатна розвернутися практично на 360 градусів. Долгопята володіють хорошим слухом, їх пальці дуже довгі, а пішли голі і округлі. Примати мають сіре або коричневе м"яку шерсть. Але найбільше вони виділяються своїми очима, що мають діаметр до 16 мм. Якщо спроектувати їх на зріст людини, то це буде розмір яблука. Самі ж тваринки досить невеликі, їх зростання від 9 до 16 див. А ось хвіст може значно перевищувати довжину тіла, доходячи до 28 см. Вага долгопятом коливається від 80 до 160 грам. Колись давно ці тварини відіграють важливу роль у забобони і міфології народів Індонезії. Із-за особливостей обертання голови тварини люди довго вважали, що та зовсім не прикріплена до тіла, стало бути, зіткнення з ними було небезпечно, так як людини могла чекати така ж доля.

Цей своєрідний восьминіг являє собою головоногих молюсків. Живе він на глибині Тасманового моря, а розміри його невеликі, з половину долоні людини. Прізвисько восьминога прийшло від імені слоненяти Дамбо, відомого мультперсонажу. Над ним знущалися з-за великого розміру його вух, восьминіг ж володіє парою довгих і схожих на весла плавниками, які нагадують вуха. Окремі щупальця тваринного з"єднані гнучкою і тонкою перетинкою, іменованої умбреллой. Саме вона, разом з плавниками, і служить восьминогу основним двигуном. Таким чином Дамбо Октопус рухається схожим з медузами чином, виштовхуючи воду з-під умбреллы.

Цей звір живе в сухих степах і лісостепах Австралії і Нової Гвінеї. Ящірка може мати різне забарвлення - від жовто-коричневого до чорно-коричневого. Вона має досить довгий хвіст, який і становить 2/3 від усього довжини її тіла. Найбільш помітною особливістю тварини є шкірна складка навколо голови, схожа на комір і прилегла до тіла. У цьому освіті зосереджено багато кровоносних судин. Сама ж плащоносна ящірка має сильні кінцівки і гострі кігті. Довжина ящірки досягає 801-00 см, самки при цьому мають значно скромні розміри. Відчувши небезпеку, тварина відкриває пащу і відтягує свій яскравий комір, який може відстояти від тіла і на 30 див. Ящірка стає на задні лапи, починає шипіти і бити хвостом по землі. Однак такий страхітливий вигляд зовсім не характеризує вдачу тварини.

Це незвичайне тварина-єдиноріг живе у водах Північного льодовитого океану та Північної Атлантиці. Точно невідомо, навіщо нарвалові потрібен його бивень, адже кірку льоду він їм, як може здатися, не пробиває. Справа в тому, що бивень нарвала є досить чутливим органом, з його допомогою тварина вимірює температуру, тиск і відносну концентрацію зважених часток у воді. Схрещуючи бивні, нарвали, швидше за все очищають їх від наростів, таким чином допомагаючи один одному. Тварини виділяються своїми розмірами - їх довжина від 3,5 до 4,5 метрів, зростання тільки новонароджених близько 1,5 метра. Самці можуть важити до півтора тонн, а самки - близько 900 кг. При цьому жир становить близько третини ваги тварин. Нарвали мають грудні плавці, сосунки темного кольору, тим самим звірі схожі на білух. А ось у дорослих особин на світлому фоні тіла з"являються сірі і бурі плями, які можуть зливатися. Нарвали мають тільки два верхніх зуба. Лівий з них і розвивається у самців в бивень, який важить до 10 кг, а в довжину має 203 метри і закручується лівої спіраллю, правий зуб зазвичай не прорізається. У рідкісних випадках (0,2%), у самців може розвинутися і правий бивень, або ж розвинутися захований в яснах зуб у самок.

Це рукокрилий ссавець, як видно з назви, зустрічається лише на Мадагаскарі. Звірятко має всього 6 см в довжину, а важить 8-10 грамів, при цьому хвіст може досягати 5 див. Цікаво, що екологія та біологія присосконога маловивчена. Вчені припускають, що притулком для них служать згорнуті листя пальм, до яких вони і приліплюються своїми присосками. Саме вони і є особливою прикметою тварин. Розташовані розеткові присоски безпосередньо на шкірному покриві на підставах великих пальців, а також на підошвах задніх кінцівок. Всі спіймані присосконоги мешкали неподалік від води. Ці тварини охороняються законом, так як їх вигляд дуже вразливий.

Цей примат є одним з найменших, відноситься він до широконосым мавпам. Мешкає игрунка в південноамериканських країнах - Еквадорі, Перу, Бразилії. Доросла особина важить не більше 120 грам. Ніздрі примату спрямовані вперед, що незвично, ніс же досить великий і широкий. В неволі игрунка прекрасно себе почуває, для її утримання достатньо лише тримати постійну температуру 25-29 градусів і підвищену вологість 60%.

Науковою назвою для неї є Psychrolutes marcidus. Риба живе в Тихому, Індійському і Атлантичному океані, віддаючи велику глибину (близько 2800 метрів). У таких місцях тиск перевищує зазвичай у кілька десятком раз, тому гелеподібний склад тіла з щільністю, меншою ніж у води, і допомагає рибі зберігати життєздатність і плавати з невеликою витратою енергії. Довжина тіла у риби-краплі може досягати 65 см, хоча вона і не має м"язів, цілком задовольняється тією здобиччю, яка плаває навколо неї.

Це водоплавні ссавець можна зустріти лише в Австралії. Замість звичайного рота це тварина забезпечено дзьобом, завдяки якому вона, натомість, може харчуватися як і птиці в мулі. Тіло качкодзьоба зазвичай 30-40 см в довжину, хвіст же має розмір в 10-15 см. Вага тварини становить не більше 2 кг, при цьому самки приблизно на 30% менше. Мало хто знає, що качконіс одне з небагатьох отруйних ссавців. Хоча для людини отруту і не смертельний, він може викликати сильний головний біль, на місці ж укусу утворюється набряк, який поступово розростатися. В результаті біль може зберігатися на багато днів або навіть кілька місяців.

Цю птицю загону голінастих можна знайти тільки в Африці. Хоча шия у китоглава і не дуже товста та довга, голова птиці досить велика з маленьким чубчиком ззаду. Дзьоб у чаплі широкий, він ніби роздутий. На самому кінчику наддзьобка розташувався звисаючий гачок. Зазвичай оперення китоглава темно-сіре, на спині, на відміну від грудей, є порошковий пух. Ноги у птахи чорні та довгі, мова її короткий. Залозистий шлунок досить великий, а ось м"язового немає зовсім. Розміри птиці досить великі - в стоячому положенні її зріст досягає 90 см, довжина крила при цьому 65-69 див. Китоголов веде перевага малорухливий спосіб життя - він зазвичай стоїть нерухомо, дзьоб притиснувши до грудей. Їжею для птиці служать різні тварини, що живуть у воді - риби, жаби, черепашки і маленькі крокодилята.